Величезна подяка фонду Pristanište, Олені, яка довго і терпляче вела нас з початку нашого від’їзду з РФ, роз’яснюючи і допомагаючи на кожному етапі. Також щиро дякуємо Наталії в допомозі адаптації. Pristanište для нашої родини – це був вогник надії, що десь хтось тобі може допомогти, що десь такі ж люди знаходять місце в чужій країні. Вони всі розуміють, як важливо тобі допомогти в перший час. А ти біжиш з країни, яка була твоєю, але з 24 лютого 2022 року стала чужою і огидною. Нам всім зараз потрібно бути добрішими один до одного, з вдячністю приймати допомогу і з часом допомагати самим. Разом легше. А таким фондам як Pristanište побажаємо збереження доброго і чуйного серця, в особі тих, хто цим фондом рухає і кожному персонально. Добро завжди повертається. Санк-Петербург