Богдан любить машини та равликів. За равликами він любить спостерігати, коли вони виповзають після дощу надвір. А в машинки вони годинами граються з другом Платоном.

Години, в які Богдан грав із Платоном та машинками, раніше були єдиним часом, коли Раїса могла зайнятися пошуком роботи.

Але з цим складно: як працювати, якщо ти одна в чужій країні, у тебе на руках дитина, і твої навички не підходять для онлайнової роботи? Віддати Богдана до саду? Це вихід, але із цим теж було складно: за садок треба платити. А чим платити, якщо ти одна в чужій країні, і не маєш роботи?

Наразі Богдану вдалося влаштувати в дитячий садок у Будві, він почав ходити туди 3 рази на тиждень. Поки що – буквально в кредит. Але це дає можливість Раїсі шукати роботу, хоча б із неповною зайнятістю. Надалі дитячий садок готовий брати з цієї сім'ї мінімальну плату - €150 на місяць.

І ще дуже важливо. Для підготовки до школи Богдану потрібен наставник. І навіть не в школі справа: цьому хлопчику за півтора роки довелося пережити дуже багато. Тому зараз йому потрібна поруч доросла хороша людина. Ми сказали б – «для соціалізації, зняття стресу, адаптації». Богдан би сказав - "той, з яким можна обговорювати машинки, дивитися на равликів і говорити про математику". Математику, до речі, Богдан дуже любить. Майже як равликів.

Зараз тьютор Богдана – чудовий волонтер Pristaniste, Петро. Але потрібен кваліфікований наставник, який міг би проводити з хлопчиком стільки часу, скільки потрібно. Послуги такої людини коштують приблизно €7 за годину.