5 березня 2024 року ми відзначили другий день народження Пристаніште. Два роки ми будуємо світ, де в сусідніх кімнатах живуть українці, росіяни та білоруси. Де всі разом ми святкуємо Новий рік і мріємо про мир.
Згадуємо, з чого почалася історія нашої спільноти, і підбиваємо підсумки роботи за 2 роки:
- 2873 людини звернулися до нас і отримали допомогу. 1036 із них забезпечені тимчасовим житлом, продуктами та сім-картами. 27 котів, 13 собак, 3 папуги зупинялися у нас разом із сім’ями. 4 групи сімей військовослужбовців і волонтерів відпочили в Чорногорії і повернулися назад в Україну.
- 130 годин консультацій, групових сесій і тренінгів провели волонтери-психологи. 500+ зустрічей — лекцій, майстер-класів та занять провели волонтери
- €57636 адресної допомоги передали біженцям, які перебувають в особливо складних ситуаціях
- 44 дітям оплатили заняття в російськомовному дитячому садку, школі та на гуртках
- 157 заходів у Подрум. На них виступали 50+ артистів, музикантів і лекторів у різних містах Чорногорії. €52243 пожертв зібрано на заходах.
У лютому 2022 року в Чорногорії почала збиратися команда людей, яка не змогла стояти осторонь, коли світ раптом завалився. Як допомогти тим, хто втратив усе? Для початку ми сконцентрувалися на найнеобхіднішому: орендували житло і закупили продукти. Люди приїхали, і стало зрозуміло, яка ще потрібна допомога: інформаційна підтримка, мовні курси, адаптація.
На початку ми сумнівалися, наскільки це правильно — селити українців по сусідству з росіянами. Думали, чи не краще мати окремі будинки для тих та інших. Рішення прийшло до нас разом із першою змішаною парою.
Діана і Саша приїхали з Харкова: вона громадянка України, він — росіянин з антивоєнною позицією. Хлопці допомогли нам усвідомити свою місію: ми створюємо простір, де гуманістичні цінності важливіші, ніж колір паспорта. Ця пара досі залишається з нами як співробітник фонду і волонтер.
Чому багато біженців приїжджають саме в Чорногорію? Тут набагато «зрозуміліше і ближче», ніж у країнах західної Європи. Особливо це важливо для тих, хто ніколи не був за кордоном. Тому ми вважаємо важливим допомагати саме тут.
Інший напрямок нашої роботи — дати перепочинок тим, хто дуже потрібен в Україні, і не може виїхати назовсім. Ці люди гостюють у нас 2 тижні в тиші, безпеці, оточені природою Адріатики.
