о мероприятии
На встрече узнали:
✅ откуда пошло POLAKO, когда превратилось в «философию жизни» черногорца, как отражает менталитет маленькой страны в целом и каждого её представителя — в частности.
✅ Обсудили, почему POLAKO «заболевают» иностранцы. На своих — житейских — сюжетах рассмотрели принципы POLAKO через отрицание — к принятию.
✅ Не забыли насладиться примерами POLAKO в музыке, кино, литературе.
✅ Замедлились и ощутили «здесь и сейчас», ибо мы в стране, где спешить — просто неприлично.
Лекторы:
Милош Попович — преподаватель-филолог
Лена Устинова — преподаватель-филолог
где и когда
Будва, 12 августа, Культурный центр Auditoria.Budva
спасибо
Спасибо всем, кто пришёл-приехал и испытал с нами эти эмоции! Спасибо авторам и организаторам!
Имя и фамилия
автор / зритель / волонтер / подопечный
Здесь может быть биография, отзыв или история. Например так: создатель подкастов «Перемотка» и «Трасса 161», редактор подкастов «Отвечают сирийские мистики», «Документальное кино между выдумкой и реальностью» и «Шум и яркость».
регистрация на событие
мы собрали
€7,5
Собранные на мероприятии средства пойдут на помощь украинским детям и женщинам
Отзывы
«Тут усе допомагає прийти до тями»
Одна з груп, які жили цього року в Pristanište — студенти з Уманського університету.
Ось що вони говорять про Чорногорію.



Андрій, 3 курс, агрономія:
«Я вперше за кордоном. Тут, у Чорногорії, круто: і море
, і гори
. Гори я особливо люблю — ми облазили всі околиці! Море було холодне, але я все одно двічі скупався».
Анна, 2 курс, менеджмент (туризм):
«Я не вперше за кордоном — була в Єгипті та Туреччині. Але Чорногорія сподобалася найбільше
Мабуть, тому що ми всі були разом, і емоції ніби подвоювалися й потроювалися».
Анна, 2 курс:
«Так, ми дві Ані і вчимося в одній групі. Дуже круто, що поїхали разом. Тут неймовірні пейзажі старе місто в Будві, Котор, которські коти ![]()
Усе допомагає розслабитися і прийти до тями. Ми ще ходили в гори — поки йдеш, думки очищуються, ніби все стає яснішим. А в домі Pristanište було дуже затишно, по-домашньому. Я повернуся в Україну і буду всім розповідати про цей відпочинок.
Дякую вам, що зробили це можливим».

Ми чекаємо наступні групи дітей з України
і дуже хочемо, щоб у кожного, хто живе під обстрілами,
було хоча б два тижні тиші, сну і мирного неба.
Ми продовжуємо програму «Поспати в тиші»
Якщо ви можете підтримати нас донатом — зробіть це.
Лінк у першому коментарі.
Дякуємо, що допомагаєте нам допомагат.
